Я поважаю чоловіків. Вони роблять життя цікавішим, вони подають руку, відкривають двері, купують шоколад, сукні та все інше. Вони зустрічають нас в аеропортах і на вокзалах. Вони підуть на війну, якщо буде війна. Вони сміливі і сильні. Я поважаю чоловіків. Вони кажуть: "не питання", "немає проблем" - і проблем, правда, немає ... Вони приїжджають за нами на роботу, вони відвозять нас з чужих гостей, привозять додому і накривають ковдрою; їм подобається дивитися на нас без макіяжу, вони беруть нас на руки, якщо є калюжа, їм здається, що ми маленькі і нас треба обіймати, пестити і леліяти, а також доглядати за нами. Вони мають рацію. Вони стають батьками, вони дають прізвища нам і нашим дітям. Вони захищають нас. Вони пахнуть дорогим одеколоном. Я поважаю чоловіків. Слова у них найчастіше збігаються з вчинками. Вони краще нас все знають. Їм завжди цікаво, де ми. Вони наполегливо бажають платити за нас в кафе і ресторанах, водять в кіно, хоча самі не знають, чому. Вони терплять наші примхи і говорять друзям: "у неї поганий характер, але вона така гарна, я так її кохаю!" ... 

Вони сильні. Я поважаю чоловіків. Але тільки чоловіків, а не осіб чоловічої статі.